Всім привіт! З вами Ніна Лебедєва, засновник мережі салонів вин Інвіно.
Признайтеся чесно, хто в дитинстві хоч на п'ять хвилин не хотів стати продавцем морозива чи найкращим директором шоколадної фабрики? Ну так щоб замість корисного супу можна було пообідати морозивом і шоколадом? А чи запитували ви, чому нам так приємний солодкий смак? Відповідь очевидна: вона родом із дитинства. І щоразу, коли рецептори кінчика язика відчувають насолоду, розпаковується один із найкращих дитячих спогадів, і ми відчуваємо щастя. Як ви вже здогадалися, предметом нашої цікавої розмови сьогодні буде ШОКОЛАД.
Моя справжня любов до шоколаду почалася з відвідання відомої фабрики шоколаду Валор у провінції Аліканте на півдні Іспанії. Там розташований перший у світі Музей шоколаду. І моя сьогоднішня розповідь заснована на знаннях, які я там отримала.
А чи багато ми знаємо про улюблений продукт?
Як і виноградна лоза, дерево какао росте лише за певних умов. Йому потрібні родючі, добре дреновані ґрунти, спека і вологість, тому зона поширення рослини обмежена південними широтами. Основними постачальниками какао-бобів є такі країни, як Колумбія, Венесуела, Еквадор, Болівія, Індонезія та Мадагаскар. Коли плоди какао досягають своєї максимальної зрілості, їх зривають, сушать на відкритому повітрі, витягують з них боби. Виявляється, самі боби мають білий колір, а коричневими стають лише у процесі ферментації. Потім боби проходять процес обсмажування, під час якого формуються основні смакові характеристики майбутнього шоколаду.
До речі, шоколад відомий людям Землі вже близько п'яти із половиною тисяч років. Правда, не в тому вигляді, як ми звикли його бачити зараз. Спочатку індіанці Центральної Америки робили гарячий шоколад з розтертих бобів з додаванням прянощів (обов'язковим був перець чилі, решта набору могла змінюватися). І пили його переважно чоловіки, оскільки вважалося, що він здіймає бойовий дух.
А ось до Європи шоколад уперше потрапив завдяки Христофору Колумбу, 1502 року. І його поширенню світом ми вдячні іспанцям: спочатку шоколад робили іспанські ченці, але при цьому тримали рецепт у найсуворішому секреті майже 100 років. Європейці користь продукту усвідомили швидко, але пити гіркий та гострий шоколадний напій за рецептом індіанців Центральної Америки не могли. Тому почали потихеньку зменшувати кількість перцю і при цьому підсолоджувати його. Згодом перець із рецептури зник, зате додалася ваніль. Ще через 100 років, до кінця 18-го століття, шоколад додумалися додавати молоко для пом'якшення смаку. Приблизно тоді дерево какао отримало від Карла Лінея своє наукове ботанічне ім'я: теоброма какао, що у перекладі з латині означає «какао – їжа богів».
І до середини 19 століття шоколадний напій залишався привілеєм королів. Поки в 1847 році Джозеф Фрай вперше в історії придумав додати масло какао до шоколаду, внаслідок чого він застиг і затвердів. Так виникла перша плитка шоколаду. І почалася його нова епоха під назвою bean-to-bar, що означає дослівно від боба до плитки. І якщо спочатку це був лише ремісничий шоколад, то зараз з розвитком виробництва з'явилося поняття «промисловий шоколад». І ми з вами як споживачі в тому випадку отримуємо якісний продукт, коли впевнені, що фабрика контролює всі процеси виробництва шоколаду: від закупівлі ароматичних сортів какао-бобів та інших інгредієнтів до упаковки та доставки готового шоколаду до місця призначення.
А якими критеріями вимірюється якість шоколаду?
Думаю, що для відповіді на це запитання слід звернутися до офіційного визначення поняття Шоколад. Воно таке: шоколад – це кондитерський виріб, при виготовленні якого використовується тільки какао-масло, какао терте та цукрова пудра. Такий шоколад при ламанні буде хрумтіти, не кришитися, не липнути до зубів і не танути в руках. А продукт, виготовлений на основі какао-порошку та замінників какао-олії на основі суміші рослинних жирів, шоколадом не є.
Тому, друзі, уважно читайте склад на етикетці та вибирайте свідомо.
