Гевюрцтрамінер/Gewürztraminer – сорт винограда, який використовується для виробництва білих вин.
Гевюрцтрамінер походить від сорту винограду Саваньєн/Savagnin, відомого також, як Трамінер/Traminer, з його рожевої мутації Саваньєн Розе/Savagnin Rosé. Ампелограф П'єр Гале/Pierre Galet стверджує, що Саваньєн і Трамінер ідентичні. Батьківщина сорту Трамінер – місто Трамін (Термено)/Termeno sulla Strada del Vino – комуна в Італії, в регіоні Трентіно/Trentino-Südtirol – Альто-Адідже/Alto Adige-Südtirol, в провінції Больцано/Provincia autonoma di Bolzano, де сорт широко культивувався з X-XI до XVI ст. Схильний до мутацій Трамінер переродився в виноград з темними золотисто-жовтими або рожево-коричневими ягодами з щільною шкіркою.
Перше вино вироблене в Больцано датується 1242 роком. У Німеччині вирощування сорту фіксується приблизно 1500 роком.
У міру свого поширення на північний захід до регіону Ельзас він еволюціонував (вина набули більш багатого аромату) і до 1870 року сорт отримав подовжену назву Гевюрцтрамінер, хоча офіційне визнання назви було лише в 1973 році. В перекладі з німецької «Gewürz» означає «спеція, приправа, пряність». У 1970 році, в Італії сорт Гевюрцтрамінер внесли в національний ампелографічний регістр під назвою Traminer Aromatico.
Сорт любить глинисті родючі грунти, багаті вапняком і мінералами. Не переносить морозні зими. Рано цвіте і якщо весна пізня, цвіт часто опадає. Втрачає аромат через велику кількість дощів влітку, але якщо жарко, занадто швидко набирає цукор.
Основні аромати сорта Гевюрцтрамінер: троянда, півонія, фіалка, бузок, сушені квіткові пелюстки, акація, жасмін, бергамот, лист чорної смородини, естрагон, зацукрований імбир, лимонна цедра, апельсинова цедра, апельсиновий джем, мандарин, кумкват, рожевий грепфрут, білий нектарин, слива Мірабель, абрикос, курага, персик, диня, інжир, гуава, манго, лічі, рамбутан, маракуйя, мед, карамель, ладан, сіль, білий та чорний перець, шафран, гвоздика, кориця, бріош, праліне.
Своїм яскравим і в той же час нескінченно багатим ароматом Гевюрцтрамінер зобов'язаний високій концентрації і особливому складу терпенів*, які накопичуються в шкірці. *Терпени – це вуглеводороди, базовий компонент ефірних масел. У сорті Рислінг концентрація їх в 13 разів менше, ніж в сорті Гевюрцтрамінер, а в деяких Мускатах навпаки трохи більше.
В Європі сорт зустрічається в різних місцях, часом досить віддалених один від одного.
У французькому регіоні Ельзас/Alsace сорт займає близько 20% площ виноградників, там глинисті грунти, багаті вапняком та мінералами, дають ідеальну кількість терпенів для кращих зразків Гевюрцтрамінера. У виробників виходять вина з гарним ароматом, кислотністю і тонкістю, без перегину в будь-яку зі сторін. Сухі вина регіона мають насичену, маслянисту текстуру і ледве вловиму солоність та гірчинку. Солодкі вина регіону роблять з винограду пізнього збору – Vendanges Tardives, який набрав максимум цукру і ароматичних речовин, а також Selection de Grains Nobles (SGN) – вина, що виготовляються з добірних, дуже стиглих ягід покритих благородною цвіллю botrýtis cinérea. Ботрітіс руйнує частину ефірних масел, аромат вина стає більш м'яким, в ньому з'являються ноти зацукрованих фруктів, меда, дині, праліне. Прості Гевюрцтрамінер варто пити молодими, вони досягають піку вже на третій рік. Кращі, категорії Гран Крю/Grand Cru можуть витримуватися більше 10 років, а пізнього збора – не більше 15.
На своїй батьківщині, на півночі Італії, вино виходить більш світлим, сухим, кислотним і делікатним, ніж в Ельзасі. У німецьких регіонах Пфальц/Pfalz та Баден/Baden вина виходять з гарною кислотністю, з більш вираженими квітковими та фруктовими ароматами, і далеко не всі з них настільки ж пряні, як в Ельзасі. Потужні солодкі Гевюрцтрамінер народжуються в австрійському Бургенленді/Burgenland, а чудові сухі – в околицях Відня/Wien.
Світові посадки: 14 000 га. Сорт є в північній Італії, Франції (регіон Ельзас), Німеччині (Пфальц, Баден), Австрії (Бургенленд), Швейцарії, Чехії, Словаччині, Хорватії, Болгарії, Румунії, Угорщині, США (штати Каліфорнія, Орегон, Мічиган, Вашингтон, Оклахома, Нью-Йорк), Канаді (Британська Колумбія, Онтаріо), Австралії, Аргентині, Новій Зеландії, ПАР, Ізраїлі, Україні.
В Італії сорт також називають – Traminer Aromatico, в Австрії – Roter Traminer, Gelber Traminer, в Швейцарії – Heida, в Угорщині – Tramini, в Чехії – Drumin, Pinat Cervena, Livora, в Болгарії – Mala Dinka.
Гевюрцтрамінер примхливий до вибору страв до нього. Краще за все слідувати сформованій традиції і підбирати до типового вина регіона його типові страви. Добре поєднується з паштетом з гусячої печінки і трюфелями, цибулевим пирогом, слабокопченою рибою, запеченим гусаком. Ідеально доповниює фуа-гра, гострий сир Munster, а також інші ароматні сири з благородною цвіллю, фруктові пироги, фрукти. Гевюрцтрамінер не боїться складних поєднань, страв з кисло-солодким соусом, страв з великою кількістю спецій – перцем, карі і т.д.